а зима просто є
і їй цього досить
я ж бо себе час від часу не помічаю
і голос лише той кораблик із пари крихкої
дрейфує поволі до світла
до пристаней твого вікна
повз крижини моєї відсутності
він єдиний місток поміж дійсним
і міфом твоїм пенелопо
швидкозмінні імення
і лиш над проваллям відсутності
ми вгадуєм справжнє своє
за керунком попутного вітру
28.12.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631996
Рубрика: Верлібр
дата надходження 28.12.2015
автор: Віталій Стецула