Ти пішов...полохливо журба
Розрівняла мою самотність,
Мила коси в сльозах,як верба,
Проклинаючи незворотність.
Розлетівся на краплі потік,
Полохливо розтануть прагне.
Розпливається світ з-під повік,
За собою в одвічне тягне...
Почуттями заллє через край,
Хіба хочеш, та звісно, мусиш...
Не зважай, що мовчу, не зважай,
Як за плечі, мов грушу, трусиш.
Що ти хочеш від мене почуть?..
Розглядаючи ніч на стелі,
Стежку ту в безнадійність топчу,
Коли долі, лиш паралелі...
29.12.2015.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632194
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.12.2015
автор: Ліна Ланська