Боронь Боже, від лихої долі,
Від причастя злого та не Твого.
Зав"яжи не очі,то хоч руки,
Щоби не штовхали у розлуку...
Боронь Боже, десь упасти в полі,
Чи вчепитись, падаючи,в ноги.
Хоч бажання буде одиноке,
Але сильним та цілющим спокій...
Боронь Боже, вволю не напиться,
Не знайти в житті свої дороги.
Дощову не помічати хмарку,
Коли в пеклі вже нестримно-жарко.
Боронь Боже, серденьку розбиться,
Об хвилясті філігранні роги.
Стисну душу, в муках хай пологи
Стануть злу щитом перестороги...
Боронь Боже від тяжкої втрати,
Від забутих крихт, що пахнуть медом
І жагою тіл... наллються ночі,
Втоплять сум, лише поглянуть в очі.
Боронь Боже, не веди до страти,
Долю напророчать тихо Веди
Де не так, підправимо, не гаєм,
Досхочу, любов"ю - напуваєм.
29.12.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632206
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.12.2015
автор: Ліна Ланська