Як хочеться розчулитись в обіймах
І не змигнути з голубих очей.
І повести за руку, щоб надійно,
З коханих смуток скинути плечей.
І цілувати перси до знемоги,
Вдихати подих з запахом роси.
І вибрану одну на двох дорогу,
Щоб Бог її на долю охрестив.
Через роки лишатися в обіймах,
Щоб ягодою вишнілись вуста.
Щоб за кохання ми молились в храмах
І, щоб від нього тільки виростав!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632233
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.12.2015
автор: Віталій Назарук