Десь там, де сонце поринає в морі,
Вітрил полотна білі в далині,
Співає вітер пісню на мажорі,
Дивлюся вдаль. І мариться мені:
Немов я чайка. Вільна. Я літаю,
А піді мною моря глибина,
На хвилях зорі миготінням грають,
А потім тонуть і летять до дна.
Штурвал в руках. І курс мені на південь,
Пливу усім вітрам паперегін.
Моє кохання вічне, хоч і пізнє,
О море, море! Серця передзвін
Хвилює тишу. Молотом у грудях,
Бринять емоцій струни голосні,
Пора прощатись. Вже надворі грудень,
Зустрінемося знову. На весні.
Я упаду в міцні твої обійми,
Тобі одному сповідь принесу,
Всі таїни мої будуть твоїми,
На двох розділим радість, щастя й сум.
Над горизонтом знявся перший промінь,
Вже берег видно ген, у далині,
Найкращі ноти всіх морських симфоній
Даруєш на прощання ти мені.
Н.Хаммоуда.
29/12/2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632238
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 29.12.2015
автор: Наталя Хаммоуда