В моєму синьому морі,́
з'явилися незалатані дірки,
і мої маленькі рибки,
втомились від бурхливих хвиль.
Вони божевільні, дивні та непрошені,
пливуть в обійми солодкої осені.
на перехрестях незалатаних рим,
в пік січневих зим.
Маленькі рибки - великі зірки,
Малюють сторінки кольорової книжки.
Ці маленькі, чудні створіння
засинають поруч.
На плечі.
Говорять зі мною пошепки,
майже опівночі.
Вони співають мені мелодію,
а із води солоної,
плетуть мені надію.
© Пригодошукачка
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632527
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.12.2015
автор: Пригодошукачка