***
Моя доле, – хмільна розпуснице,
Вересовий мед на устах...
Ти для ангела й біса спокусниця
І на цім і на тім світах.
Праправнука ворожки й воїна
Вся з вогню, протиріч і рим,
Непутяща, дощами споєна
Й трунком часу п’янко-чадним.
Все для тебе замало простору,
Знай шугаєш угору-вниз
І одне лиш благаєш в Господа –
Аби лет цей не зупинивсь.
Все пізнати, і все зуміти –
Райських яблунь струсити цвіт,
І нести на своїх орбітах
І дитячість і мудрість літ.
У сузір’ях не заблудити –
Віднайшовши свою зорю.
І устигнуть ще обігріти
Душі тих, котрі поруч йдуть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632571
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 30.12.2015
автор: димира бохач