У вечір морозний, відклавши всі справи,
Позбавившись тіней образи чи зла,
В сімейному колі ми знову чекаєм,
Неначе в дитинстві, святого Різдва.
І ось перша зірка у небі палає,
Вибілює землю пречистий сніжок.
Про Боже спасіння нам хрест нагадає -
Із Господом нашим одвічний зв’язок.
Хрещений народ, преклонивши коліна,
Подячність за жертву Христу воздає
І славить натхненно Господнього Сина
За милість небесну – спасіння своє.
Він творить молитву за всіх нещасливих,
Щоб ближні не відали зла і тривог.
Жили у достатку, любові та мирі.
І тихо всміхається з неба наш Бог.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632597
Рубрика: Вірші до Свят
дата надходження 31.12.2015
автор: Лариса Журенкова