Знову Янкелі на троні
Знову правлять в нас чужинці
Думка-сповідь б’ється в скроні
Знову… кожен наодинці.
Ми, гетьмани серед степу,
Свитка шапка, тільки так
Світять в злісному вертепу
Та гуляєм... мов жебрак.
Мов, сліпці поперед церкви
Пообсіли паперті.
Нам подайте гріш на жертву
Та копійці раді ми.
Ставиш свічку за копійку,
Та на сповідь… вийшов строк.
Продамо он ліс та річку.
Та до Янкеля в шинок.
Там гендлюють нашим духом
Тут є роздріб та гуртом
Продають локшину в вуха
По мордяці… чоботом.
Та утерся, мов так треба
Знову Янкель править справу.
Час підрити оту греблю
Час творити нам державу.
Не дивитись на сусіда,
Мудрість є, нам наша треба.
Ми будуємо країну
Нас же тягнуть до вертепа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632660
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 31.12.2015
автор: Dema