Рік до вічності-блискавки мить.
Час не спішить, як серце щемить.
І зупиняється-як ти у світах.
В далекому вирію рідний мій птах.
Сум огортає без рідних очей.
З думками подушка безсонних ночей.
І лиш надія вселяє свій зміст
Незримо єднає між нами міст.
А як не шануєм хвилини в житті!
Коли повороти позаду круті.
Як душі радіють і в серці Любов.
Жаль, що летіти до вирію знов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632673
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.12.2015
автор: nikola148