Візьму до рук я кружку чаю
Що пахне медом і печаллю...
Заплющу очі і зігрію руки
Чому ж на світі стільки муки?
Сльоза впаде у кружку з чаєм
Зітхну тихенько та з відчаєм...
Чому ж на світі стільки лиха?
І чується ласкаве: "Тихо-тихо"
Не плач дитино, все мине
Послухай рідна ти мене:
"Життя-це шлях тернистий, не простий
Багато в ньому прикростей і горя
Але, на все те Божа воля...
Переборовши прикрі всі часи
І не згубивши силу духа
Новим життям зажити зможеш ти"
Зітхання стихло, скотилася останяя слоьза
До рук беру я теплу чашку чаю
Що пахне медом і новим життям
В якім немає місця для відчаю...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632867
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 01.01.2016
автор: Zhanivna