В моєму мозку - вибухи.
В твоїх очах - кришталь.
Я просто хочу вибути
у їхню синю даль.
На верх до тебе - сходинки
знов лічені пройти.
Як тілу неба - родимки,
мені потрібна ти.
Вітри - ногами босими.
Зима - сніги мете.
З тобою бути б в осені!!!
Без тебе - все пусте...
Текти б твоїми ріками
між дивних берегів,
я б небо під повіками
твоїми сам зігрів,
щоб більш воно не злилося,
не плакало, дощем
по скронях і по вилицях
стікаючи, а ще
тебе торкатись подумки...
Та як тебе знайти?!
Як тілу неба - родимки,
мені потрібна ти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632900
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.01.2016
автор: Любомир Винник