На мою думку, це один із найсильніших за змістом та найцікавіших за структурою текстів. Проте він - брехня. Він - лише, як і переважна кількість моїх творів, намагання моє донести до себе щось, щоб я змінився. Цей текст мав діяти як засіб для матеріалізації думок в потрібному руслі, я не зміг ним скористатись, може хтось зумів би. Зараз цей текст виглядає аж пресильно лицемірно.
I.
Нас не звали туди,
Інші пхали як могли.
Толпами гнали, вперед головами,
Звернутими шиями із зламаними хребцями!
Ніколи не питали,
Що хотіли, що ми мали!
Ставили на ржаві колії,
Пускали в невідані дороги,
Записували в якісь гвардії,
Щоб чужі знамена несли до знемоги.
Як би ж до останнього,
А так, то посмертно…
В спокої не полишали діда зістареного,
Бо відходячи твердив невідступно..
Приспів:
Не здамся, не здамся! (2р.)
На здамся Як би не було!
Не здамся, не здамся!
Не здамся Куди би то не йшло!
Не здамся, не здамся!
Чи з трагедією страшною, чи з самим собою!
Буду БОРОТИСЬ! Буду ЗМАГАТИСЬ!
Не здамся, не здамся!
І коли висітиму над глибокою прірвою,
Стоятиму над темною водою!
Буду посміхатись, буду підійматись!
II.
Я живу в Україні,
Де ніби все так, як сам хочеш,
Тільки завжди хтось винен.
Ти повсякчас слова сопливі, слова жалісливі строчиш!
{Строчиш в інтернеті,
Строчиш на листі
Зіграв би на кларнеті,
Якби знав більше, ніж мелодії свої прості!} -2 рази швидко.
І стогнеш, ниєш, скулиш,
Але не одному тобі дістається під ребро.
І вперто-тупо рану не зашиєш, навіть не затулиш,
Навпаки - з великим світом ділишся нутрощами щедро.
Хто не бачив?
Кому це потрібно?
Кожного хтось ранив
І пускав сльозу срібну!
Хто не бачив?
Кому це потрібно?
Кожного хтось ранив…
Пр:
Не здамся, не здамся! (2р.)
На здамся Як би не було!
Не здамся, не здамся!
Не здамся Куди би то не йшло!
Не здамся, не здамся!
Чи з трагедією страшною, чи з самим собою!
Буду БОРОТИСЬ! Буду ЗМАГАТИСЬ!
Не здамся, не здамся!
І коли висітиму над глибокою прірвою,
Стоятиму над темною водою!
Буду посміхатись, буду підійматись!
III.
З ранку до ночі
Витають думки творчі.
Я їх вбиваю технічним прогресом,
Існую в цім процесі.
Під інформаційним пресом
Людство потерпає в стресі.
У непотребі, у бруді,
Через край хламу
В інтегрованому світі.
Інстинкти на зламі,
Стулені плечі…
Але! це обридло!
Але! Подобається іншим!
Але! Але не звикну!
Але! перетворюються душі на мертвий дим!
Але! Це обридло!
Але! Але не звикну!
Але! Подобається іншим
Те, що перетворюються душі на мертвий дим!
Але! Але!
Пр:
Не здамся, не здамся! (2р.)
На здамся Як би не було!
Не здамся, не здамся!
Не здамся Куди би то не йшло!
Не здамся, не здамся!
Чи з трагедією страшною, чи з самим собою!
Буду БОРОТИСЬ! Буду ЗМАГАТИСЬ!
Не здамся, не здамся!
І коли висітиму над глибокою прірвою,
Стоятиму над темною водою!
Буду посміхатись, буду підійматись!
Буду боротись! Буду змагатись!
Буду посміхатись! Буду підійматись! (3р.)
Весна 2013.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632944
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 02.01.2016
автор: Dingo Барський