День як день.... Нічого не міняє
новий статус в році, в черзі мрій.
І печаль в зіницях застигає,
у куточках, зморшками надій.
Вечір пізній... Втомлений, дражливий
перетне чар ніжних сподівань,
що вплітав світанок соромливо
в коси часу у ривку старань
бути... Ближче. Більше! Ще повніше
голосом наповнити цей день.
Молодим. Гучним! Безлику тишу
розгойдати трепетом пісень
про живе, осяжне в смак і дотик,
те до болю прагнення палке -
бути поруч! Знати твердо що ти,
як і я, в любов все ж віриш ще....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632949
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.01.2016
автор: Мар’я Гафінець