Ми

Ми  хлюпочемось  в  мріях  замріянь,  
Ми  тікали,  але  не  втекли.  
Хто  залишиться  загнаним  звіром?  
Хто  погодиться  жить  невтямки?  
Я  шукала  тебе  в  сонних  вітах,  
Я  блукала  у  барвах  полів.  
Ти  бродив  неошуканим  світом,  
І  нарешті  кохання  зустрів.  
Я  чекала,  я  знала,  ти  снився.  
Мені  радість  аж  сипле  з  очей!  
Боже,  дякую,  що  Ти  навмисно  
Отак  зводиш  на  світі  людей!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632979
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.01.2016
автор: Поправка Юлія