Тримай мене за руку, поки дощ
Не змиє сліз солоного причастя,
Візьми собі у серце наше щастя,
А я візьму полегшення всіх прощ.
Тримай мене, бо вирвать хоче знов
Шалений вітер, злий і невгамовний,
Підступний, наче лихо, безумовно,
Розвіяти нас попелом зайшов.
Тримай мене, нехай метуть сніги.
Коли лютують сіро-чорні хмари,
Лютішої вже не буває кари -
Коли любов"ю сплачують борги.
Тримай мене за руки, - відмолю
Минулого безжалісне страждання,
Прийдешнього розвінчане вигнання,
Бо лиш тебе, без пам"яті, люблю.
02.01.16.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632999
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.01.2016
автор: Ліна Ланська