СЕРЕД ЗИМИ…

Після  прочитання  "Мої  не  загуби  сліди!"
автор  -  нікомуневідомий

Мереживо  сплели  не  ми  -
Календарі  буденних  днів.
Чому  ж  мені  серед  зими
Бракує  так  твоїх  слідів...

Я  бачу  віхолу  зірок  -
Вони  маскують  часу  хід.
Назустріч  свій  єдиний  крок
Зроби.  А  я  піду  услід...

Ми  вже  спалили  всі  мости,
За  паралелі  -  промовчу...
Але  поклич  до  себе  ти
І  я  почую.  Ти  б  почув...

Бо  так  буває  не  завжди,
Коли  одні  на  двох  вірші.
Твої  не  загублю  сліди...
Й  тоненькі  ниточки  душі...
.  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  
А  Ви,  будь  ласка,  ще  пишіть...

     -      -      -

МОЇ  НЕ  ЗАГУБИ  СЛІДИ!

В  мереживі  буденних  днів
Для  мене  місце  віднайди,
Серед  пустих  календарів
Мої  не  загуби  сліди!

В  холодній  віхолі  зірок
Побач,  як  крутиться  земля!
І  кожний  вирваний  листок
Мене  від  тебе  віддаля...

Між  нами  відстань  у  життя,
Свої  неспалені  мости...
У  часопросторі  буття
Ми  паралельних  два  світи.

Та  нас  пов'язують  думки  -
Тоненькі  ниточки  душі...
Між  нами  -  гори  і  замки,
А  в  нас  -  одні  на  двох  вірші...

Автор:  нікомуневідомий

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633002
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.01.2016
автор: Наташа Марос