(за мотивами пісні Lauren Christy - "The Colour Of The Night")
Блукаємо у темряві з тобою, в душі - єдині, а живем - окремо. Ховаємо усмішки і таємниці за екраном… Я хочу знати, що ти відчуваєш, та розумію - марні сподівання…
Тобі я віддаю все, чим багата, все до останку, пий душевний напій! Дарую тобі спокій і хороший настрій – та ти ще й досі не відвертий…
Невже ніколи не загляну тобі в очі? Побачити тебе при світлі дня ще й досі хочу… Але щодня від мене ти втікаєш у таємничий колір ночі!
Минулим жити більш не можу - життя зірвало маску ту чарівну, все вкрили хмари й струмені дощу… Себе у всьому звинувачую, кричу: « Врятуй мене, благаю, Боже! Таку як є, якою бути хочу!» Невже ніколи не загляну йому в очі? Побачити при світлі дня його я хочу… Але щодня від мене він втікає у загадковий колір ночі!
У променях світла на нього чекаю, але він знову і знову зникає в солодкі обійми власної ночі… Вийди із темряви, чуєш, благаю! У відповідь тиша – і ніч його тінь обіймає, а згодом, як привид, з екрану його аватарка зникає… Закінчилась ніч і надворі світає...
Життя і смерть, любов, кохання - вічні теми. Якщо кохає серце, зникають всі проблеми. Ми одягаємо рожеві окуляри, виймаємо емоції з футлярів, звучить мелодія в повітрі двох сердець, і не важливо, який чекає на закоханих їх почуттів фінал, вони - на сцені, і глядачів, як завжди, повний зал...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633014
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.01.2016
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО