Втеча.

...У  тиші  ранково-замріяній.
У  ночі  казковій,  усіяній
бажаннями-снами  вечірніми..
Десь  за  горизонтами  вільними,
бездонно-легкими  морями,
за  стрімко-п"янкими  горами,  -
живуть  там  вірші  ненаписані.

Ще  сплять  вони,  в  мріях  колисані
і  гублять  зітхання  крізь  сон...
З  душею  звучить  в  унісон
їх  ніжно-солодке  тремтіння
до  часу  аж  поки  натхнення
могутньою  хвилею  спраги
не  дасть  їм  стрімкої  наснаги
й  проллються  потоками  слів
то  сповіді,  дум,  то  світів,
захованих  в  надрах  мовчання.

Поезія...  Ніжне  здригання
у  ритм  серця:  "Тук...  тук..."  Лечу!
Від  смутку  нудного  втечу.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633090
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.01.2016
автор: Мар’я Гафінець