Мовкне степ у німім безпам’ятті
І холоне у жилах кров…
Чи лихий то з землею бавиться
І з тими, в кім живе любов.
Серце матінки рветься-крається –
Чує здалеку тінь біди,
Навіть небо згори жахається,
Горе ділячи тих родин,
Котрі сина чи батька втратили
У непевній брудній війні,
А була ж нам Росія й "братньою",
Та тримає Донбас у вогні.
27.11.2015.
Ганна Верес.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633097
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 03.01.2016
автор: Ганна Верес (Демиденко)