Що там знову в новинах
Розбилося й плаче?
Так, життя, як холодні ночі,
Знов і знов без упину -
Не можуть неначе,
Щоб добити оте, що тріпоче...
Що тобі до сніданку,
Чи кава схолола?
Чи у тостері знову вугілля?
Почекай, десь на ганку
У сніг матіола
Зацвіте, всупереч божевіллю...
Що ти носиш у серці,
Чи може,прокльони?
Перевеслом зав"язана втома.
Дзвони чуєш?.. на жердці,
Глумливо ворони
Розривають свідомість...та кома,
Що вона?.. паралельні
Світи, чи край світу?
Не впустила обох, лишень кличе.
Як щурі підземельні
Дорвавшись корита,
Нищать щось нелюдське,таємниче.
Що тобі?.. не ховайся,
Скажи, я чекаю.
Вип"ю смуток вустами з долоні.
Сам з бідою не знайся -
Кохала й кохаю...
Впали краплі у каву...солоні.
03.01.2016.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633129
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.01.2016
автор: Ліна Ланська