Я пишаюся тим, що я українка

Я  пишаюся  тим,  що  живу  в  Україні:
У  звучанні  її  споконвічна  любов,
За  край  неба  світанків  мелодія  лине,
Заворожує  серце  звучання  дібров.

Я  пишаюся  тим,  що  в  руках  працьовитих
Позолотою  влітку  сміється  земля,
І,  наповнена  солодко  неба  блакиттю,
Волошково-джерельно    до  нас  промовля.

Я  пишаюся  тим,  що  єднання  й  братерство
Ще  не  змила  байдужість  з  душевних  долонь.
У  гостинності  й  щирості  –  ціле  мистецтво  –
Розгубити  усе  це  нам,  Боже,  боронь.

Я  пишаюся  вмільцями  і  фахівцями,
Я  пишаюся  тими,  що  йдуть  до  мети.
У  традиціях  наших  –  до  доні  від  мами
І  до  сина  від  батька  –  духовні    мости.

Я  пишаюся  тим,  що  в  сучасному  світі
Ми  зуміли  обличчя  своє  зберегти.
Хай  країні  неблизько  іще  до  зеніту,
Та  важливо  у  напрямку  вірному  йти!

Я  пишаюся  тим,  що  я  українка!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633305
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 03.01.2016
автор: Серафима Пант