Про людські нечесноти - майже нечистоти

***
Наживи  жаго,
Гадаєш,  що  з  роду  Маклаудів  ти,
І  зможеш  від  суду  страшного  втекти,
Спаливши  до  честі  людської  мости  -
Тебе  видає  синій  блиск  бороди,
І  як  не  маскуєш  в  офшорах  його,
Цирюльник  вже  близько,  наживи  жаго...
(севільський  цирюльник)

***
Ти,  заздросте,  страшніша  лихоманки:
Кубло  під  серцем  риєш,  трусиш  душу,
За  ближніх  радість  вип'єш  до  останку,
І  погляд  щирий  вивернеш  в  калюжу.

***
У  жадібності  ручки  коротенькі  -
Боїться  щось  своє  не  охопити,
І  коле  кожен  раз  її  серденько,
Коли  на  всіх  пташок  бракує  кліток...

Чому  б  і  небо  в  клітку  не  закрити?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633309
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.01.2016
автор: Серафима Пант