Моє життя-розірване намисто.
Його силяю на міцні нитки:
Буденне, щире, сіре й урочисте,
Перемішавши миті... дні...роки.
У тім намисті радості й печалі,
І сум, і біль, розпука й сміх до сліз,
Кохання, зрада, і дороги дальні,
Все, що було й майбутнього ескіз.
Різдво прийде за лічені хвилини,
Його стрічати вийду на поріг.
Успіти б.
Дві останні намистини-
Покаятись й самій простити всіх.
04/01/2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633377
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 04.01.2016
автор: Наталя Хаммоуда