Нам геть усiм вiдмiряно по мiрi
По мiрi сил вантаж на плечi лiг.
Нам сили тi вiдмiряно по вiрi
По тому, хто у що повiрить змiг.
Вiдмiренi вiдрiзки, пори року
На день та нiч роздiлена доба.
Дороги на вузьку та на широку
Відміряла невидима рука.
Вiдмiренi і злети, і падіння
Та певна кількість біло-чорних смуг.
Небесні кари та благословіння
Дні радості, печалі та недуг.
Одне життя вiдмiрено людинi
Вiдмiрене, розбите на роки.
Воно пройде, i тiло в домовинi
Сховають у вiдмiренiй землi.
© Олександр Крутій
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633510
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.01.2016
автор: Олександр Крутій