Люблю усіх: і ворогів, і друзів,
Бажаю їм і щастя, і добра.
Життя в жорстокім світі – це не казка,
Але, повірте, – це все рівно гра.
Ми бавимося в добрих, злих, кумедних,
Бо десь в душі глибоко – діти ми.
І кожен з нас чогось таки боїться:
Згубити гроші... душу, чи тюрми...
Для когось бог – це гроші та маєтки,
Побільше доларів, щоб спати в них.
Для праведних Господь – Творець Єдиний.
У Ньому – суть життя, любов, успіх.
Проте, щоб все це людям зрозуміти,
Потрібно в зрілість душу привести.
В Господню школу трохи походити,
Навчитися прощати і любити.
Лише тоді ми змінимо забавки,
Позбавим світ жорстокості та зла,
Залишимось як діти на хуставках,
Що із добра, любові, світла тла.
жовтень 2014
(с) Валентина Гуменюк
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633521
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.01.2016
автор: палома