А які були в тебе коси…
Були чорні, як темна ніч,
Та роки поглядають косо,
Сивина вже сягає пліч.
Та ще світяться очі карі,
Хоч у зморшках легких чоло.
Сяє сонце і гинуть хмари,
Те, що квітло, вже відцвіло.
Сприт в руках, як в роки юначі,
В’яжеш вміло й тепер снопи,
Я такого іще не бачив,
Дві години і півкопи…
Пам’ятаю тебе, матусю,
Образ твій у мені завжди,
Я за тебе щодня молюся
І шукаю твої сліди.
Я так хочу на світ дивитись
І любити, як ти життя.
У житті хоч чогось добитись
І довести все до пуття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633532
Рубрика: Присвячення
дата надходження 05.01.2016
автор: Віталій Назарук