Здається, я відчуваю більше, ніж треба…

Здається,  я  відчуваю  більше,  ніж  треба,
Здається,  я  розумію  більше,  ніж  хочеш.
Тікає  від  мене  сон.  Думки  пригоріли  до  тебе,
І,  скільки  не  шкрябай  –  не  відстають.  І  я  серед  ночі

Волаю  в  пустелі:  коли  ж,  ну,  коли  ж  той  ранок,
Коли  ти  збагнеш,  чим  для  мене  ти  є  насправді?!
Здається,  я  відчуваю  на  власному  тілі  рану.
Здається,  я  знаю,  як…  Але  там  мені  вже  не  раді.

І  все,  що  я  можу  –  молити  за  тебе  Бога,
Щоб  гоїло  душу  Його  невмируще  слово.
Напевно,  Він  знає,  як…  Та  чи  встигне  швидка  допомога?
Здається,  я  бачила  хрест…  Невже  спізнилася  знову?..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633534
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.01.2016
автор: Олександра Малаш