Дві крапельки

Ти  мило  посміхаєшся,  лиш  так  як  ти  умієш
Торкаючись  до  сонця,  його  зібрав  вінці,
Я  дивлюсь  з  насолодою  на  те,  як  загорілись
Дві  крапельки  зелені  на  гарному  лиці.

У  них  я  відчуваю  солодкий  подих  літа,
Вони  освітять  завжди  сумний  і  довгий  шлях,
В  холодні  зимні  ночі  цим  променем  зігрітий
У  весну  через  зиму,  лечу  неначе  птах.

Дві  крапельки  зелені  поцілять  вірно  в  серце
Торкаючись  до  нього,  колишучи  його,
Дві  крапельки,  ну  хто  ж  вас,  розлив  у  цих  озерцях,
Ви  сяйво  своє  лагідне  несете  для  кого?

Ох,  ці  прекрасні  крапельки,  бурхливі  і  задумані
Іскристою  забавою  проносяться  крізь  час,
В  космічній  недосяжності,  і  все  таки,  чому  мені
Так  хочеться  дістатися  до  них  хоча  би  раз?
 
Так  хочеться  проникнути  в  очей  сумну  мелодію
Хоч  їхньої  чарівності  відчути  не  дано,
Та  й  шлях  до  них  заказаний,  і  ось  неначе  злодію
Доводиться  лиш  похапцем  ловити  їх  сукно.
 
Я  віддано  вдивляюся,  у  зливу  сміху  милого
Ти  червонієш  ніжно  так,  ти  квітнеш  наче  сад,
І  в  танці  кольоровому,  завжди  помашуть  крилами
Дві  крапельки  зеленості  між  осені  сонат.

Сміюсь  з  тобою  разом  я  і  радуюсь  як  весело
І  поглядом  відшукую  вогнів  зелених  плин,
Нехай  в  мені  холодними  снігами  все  занесено,
Та  посмішка  розтопить  їх  за  декілька  хвилин.

Стараюсь  бути  сонячним,  як  клоун  на  арені,
Ковтаю  сльози  болі,  та  все  ж  таки  сміюсь,
Бо  тільки  тиша  спуститься,  ці  крапельки  зелені
Від  мене  відвертаються,  а  я  ж  цього  боюсь.

Смарагди  світу  вічного  не  здатні  повторити,
Не  здатні  перевершити  цих  крапельок  краси  -
Ці  камні  не  потрібні  нам,  коли  горять  відкрито
Вогні  з  зеленим  відблиском  ранкової  роси.

Я  не  скажу  за  інших  всіх,  про  інших  я  не  знаю
Мене  ж  чарують  сонячні,  прекрасні  острови,
Які  пливуть  крізь  темряву  і  свічкою  згорають:
О,  скільки  в  цьому  полум'ї  я  відблисків  зловив!

Хай  землю  вкриють  осені  жовтіючі  медалі,
І  вітер  хай  розхитує  берізки  тонкий  стан  -
Зелені,  світлі  крапельки,  горіть  для  мене  й  далі,
Без  вас  я  розчиняюся  мов  ранішній  туман.

Без  ваших  ніжних  променів,  мені  не  варто  жити,
Не  треба  навіть  мріяти  про  світло  у  кінці,
Якщо  щось  є  за  обрієм,  то  буду  там  любити
Дві  ніжні,  чисті  крапельки  на  милому  лиці.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633575
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.01.2016
автор: teodor_85