І ніколи не знаєш,
Де загубиш, де знайдеш,
Скільки кроків - не знаєш
Від вогню до води,
Але сам визначаєш:
Йти до пекла чи раю -
Вибір цей залишаєш
За собою завжди.
Перекреслені роки
І розкидані стріли
У нелічені кроки
Весняного тепла,
Та не всяка морока,
Як би ми не хотіли,
У намічені строки
Назавжди відійшла б.
Негаразди вчорашні
Без жалю і вагання,
Мов непотріб домашній,
Залишити б десь там.
Та ніхто не порушить
Загадкове мовчання
І не скаже, де краще
Нашим грішним думкам...
- - -
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633584
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.01.2016
автор: Наташа Марос