Нема нічого вічного, на жаль.
Усе духовне, і матеріальне,
Найменша навіть, мізерна деталь
Розсиплється і знищиться безжально.
Чи може ми самі, чи може час
Це зробить, але результат незмінний.
Без зайвих заспокоєнь і прикрас,
Скажу, що існування наше - тлінне.
Це не секрет, та й знають всі давно:
Життя проходить, й рух цей - безупинний.
І хоч не знаєм, ким воно дано,
Нічого не буває безпричинно.
Отож роби все, як в останній раз.
Так, щоб згадати потім й посміхнутись.
Не ображай, і не тримай образ.
Життя одне. Й ніхто не дасть вернутись.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633600
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.01.2016
автор: pad69