Лина Костенко
«Мисс Истина»
Красоты женщин – Истинны… С вопросом!
И Мисс Вселенная – практически обман!
Советчица духовным альбиносам,
Когда надумают стих свой иль роман…
Её наряд из правды перешитый,
И мозг, хоть есть, но… где-то, как орех.
И с нею, как тебе не согрешить то - …
Она сама отпустит тебе грех!
Вселенской шлюхи таинства богаты,
Когда она под старым фонарём
Танцует, чтобы святость показать всем.
И удивить… припудренным лицом.
Ещё с времён прапрадеда Гомера
И до сегодняшнего дня,
Ложь зачастую, как пример нам,
Загримируют, нас маня!
И повторяется затасканный сюжетик,
И мы, доверчивые вновь стремимся в кадр.
Давно пора отбросить сценки эти…
Не к месту, … не ко времени театр!
*****
Костенко Ліна «Міс Істина»
Красива жінка – Істина відносна.
Найперша міс на конкурсі оман.
Порадниця духовним альбіносам,
коли вчиняють вірші чи роман.
У неї сукня з правди перешита,
і мозок є, завбільшки, як горіх.
І вельми зручно з нею согрішити –
вона ж сама і відпускає гріх.
Вселенська шльондра, вміє дівувати.
Під ліхтарем тупцюючи старим,
ще й святістю потрафить здивувати.
Воістину, велике діло грим!
З часів прапрадіда Гомера
аж до сьогоднішнього дня
немає кращого гримера,
ніж добросовісна брехня.
Підновлює затаскану весталку,
що продавалась біля різних ватр.
Давно пора подати у відставку.
Не ті часи. Не той театр.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633609
Рубрика: Философская лирика
дата надходження 05.01.2016
автор: Володимир Туленко