З ЇЇ ДОЛОНЬ

Розбиту  чашку  склеїш,  тільки  пити
Не  будеш  більше  -  ріже  гострий  край.
Розбите  серце  вдруге  не  розбити,
Минулий  біль  в  долоні  не  збирай.

Минулий  біль  відлуннями  утрати,
Посеред  ночі  скрутить  у  вузли.
Ув"язнена  душа  не  зломить    грати,
Ще  й  павуки  всі  вікна  заплели.

Ще  й  павуки  всі  сили  вип"ють  нишком,
Як  муха  у  тенетах  рветься  знов.
Надміру  горя,  чи  страждань  надлишку
Ведуть  шукати  забуття  чи  схов.

Ведуть  шукати  солодощів  крихту,
Або  хоч  ніжне  слово  та  тепло
Свічок,  сльозу...коли  ті  муки  стихнуть,
Нап"єшся  трепету  з  її  долонь.
05.01.2016.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633685
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.01.2016
автор: Ліна Ланська