сон вперто ніяк не приходить
й в голові не замовкають думки
щось в мені інертно будильник наводить
і голосом тихим шепоче "іди"
одягнувшись в напівпритомному стані
пустими вулицями гуляю всю ніч
щоранку кажу що це вже востаннє
та вечором знову з ліхтарем віч-на-віч
це божевілля лякає до крику
тваринної люті десь у мені
вона схована міцно й намертво закрита
луна тільки ехо крізь бар'єри німі
та все одно відпускати не хоче
це "щось" не мириться геть
така його доля лише серед ночі
невпинно кричати благаючи смерть
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633715
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.01.2016
автор: Кіт