Кутя

Які  важливі  для  людини
Надії  паростки  в  житті!
Творця  і  наші  іменини
Закладені  в  куті  святій.

Її  готують  на  святвечір
Із  першосортного  зерна.
Всі  пам’ятали  ще  дві  речі,
Щоби  була,  як  слід,  вона:

У  горщику  новім  варили,
Щоб  через  вінця  піднялась;
А  ми  ніколи  не  журились,
Добробут  не  покинув  нас.

А  ще  смачна  щоб  і  багата,
І  з  медом  ця  була  кутя
На  покуті  у  кожній  хаті  –
Вона  пророчила  життя.

На  небосхилі  перша  зірка
За  стіл  саджала  всю  сім'ю.
І  поспішали  хто  зна  звідки
За  спільний  стіл,  й  кутю  свою

Несли  тоді  найближчим  людям,
В  молитвах  зичили  добра:
Здоров'я,  щастя  всім  хай  буде.
З  кутею  в  роті  до  двора

Господар  йшов,  дививсь  на  зорі:
Зірчасте  небо  –  на  врожай,
В  хліві  –  приплід,  зерно  –  в  коморі.
А  темне  небо  –  все  прощай.

Сиділа  за  столом  родина,
А  на  столі  -  дванадцять  страв.
В  цю  ніч  Марія  народила
Того,  Творцем  хто  світу  став.

Це  він  любов  і  милосердя
Всім  безкорисливо  дає.
Хай  буде  світ  благословенний  –
Зоря  Різдвяна  виграє!

Ганна    Верес.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633719
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.01.2016
автор: Ганна Верес (Демиденко)