Срібно-біле зими крило
Опустилося на село:
Всюди – казочка снігова,
Після осені вже нова.
Міріади ясних вогнів
Посміхнулися враз мені,
Заіскрилися зірочки –
То сніжинок блищать бочки.
В вишиванках віконне скло
Срібнооко тепер цвіло,
Змовк усякий надворі гул,
Мов завмерло село в снігу.
Ледь потріскує сивий лід,
Вислав стежечку до боліт.
У дрімоті і гай, і ліс,
І немає слідів коліс.
Синім куполом – небеса,
А під ним – неземна краса…
Щедрим інеєм все цвіло –
Ліс, і гай, і моє село.
4.01.2016.
Ганна Верес.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633723
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 05.01.2016
автор: Ганна Верес (Демиденко)