Війну на Сході усім Видно,
Але вона по всій країні,
Не всі це бачать очевидно,
Манипулюють нами нині.
Нав'язують Американський світ,
Традицій нас лишають,
Яким уже , аж сотні літ,
І цим народ наш убивають.
І більшість це вже проковтнула,
Не встигла розжувати,
Не помічаючи своє забула,
Ну як вам доказати.
За їх сценарієм добра не жди,
В нас є прекрасне і своє,
Ми можем втратить на завжди,
Бо другій шанс Він не дає.
Я бачу це й душа болить,
Зомбірують людей,
Не все то злато що блистить,
Поки при владі в нас єврей.
Усе живе на цій землі,
З своїм корінням лиш,
І гине просто взагалі,
Якщо його обріж.
То їх життя де море крові,
Не наше , не слов'ян,
Бо нас ростили у любові,
За це і я життя віддам.
То їхня сутність постріляти,
А ми Слов'яни - не такі,
Лиш працею ми можем мати,
І це несем через віки.
Якщо у нас оце забрати,
Ми самі себе знищим,
І піде брат на свого брата,
Не буде страху перед Вищим.
Їм не потрібен наш народ,
Лише земля й робоча сила,
Не розуміє тільки ідіот,
Не вже для цього матір вас ростила.
Для них хто не працюють,
То хворі люди - старикі,
Їх істриблять і болі не відчують,
Лише для нас то є батьки.
Мене почує той і зрозуміє,
Гординю хто поборе у собі,
Не розум свій а серце лиш відкриє,
Той сам не лишиться в біді…
Автор ідеї : Сєдой Володимир Антонович.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633785
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 06.01.2016
автор: Рибанчук Микола