Коли впаде на плечі довга ніч,
Коли дороги знову врізнобіч,
Коли горить лишень одна свіча,
Надії не втрачай і не гостри меча.
Коли забуде голос твій навік,
Коли стежки залив гірський потік.
Коли у серці холодом зима -
У розпач не впади - ти зовсім не сама.
Коли туман вуаллю оповив,
Коли кубло лихий хтось знову звив,
Коли презирливо сичать услід,
Забудь і не зважай, весною скресне лід...
Коли вже сива, а не золота,
Коли хоч завтра в відчаї - з моста,
Коли любові вилилось вино,
Не плач, не гнівайся на Бога все одно.
Коли шматують душу біль і гнів,
Коли безвихідь палить, як в огні,
Коли ногами доля топче знов -
У тебе Віра є, Надія і Любов.
06.01.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633792
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.01.2016
автор: Ліна Ланська