Хочу щоб прийшла до мене мрія
Але та яку я сам створив
Хочу щоб жила в мені надія
Бо у світі є багато див
Хай до мене йде надія в гості
Щоб була хоча б якась мета
Щоб жилося краще-а не в злості
Як то кажуть:переможе доброта
Я в житті багато і не хочу
Що не моє-брати не буду
І надіюсь душу залоскочу
Сміючись собі я далі йду
Та мене чомусь не розуміють
А тому що зовсім інший я
Мені сумно-всі чомусь радіють
Бідний я і доленька моя
Ти надіє прошу залишися
І присядь послухай що скажу
На моєму місці опинися
Бо і так я все життя біжу
Я біжу....чим раз тим досить швидше
Від отого кволого життя
Як дитя в колисці заколише
Бо немає більше тут пуття
А коли я хочу зупинитись
Хоч на хвильку....подивившись в даль
Зразу хочу тут я залишитись
Тут...де грає той сумний рояль
Вислухавши все надія встала
Оцінила все...зробила вдих
І сказала:"Ось такого я чекала
Я хотів сказати щось- не встиг
Бо надія зникла...наче хвиля
Що у морі десь шумить собі
Ну а я....це значить така доля
Пулю вже не зловиш при стрільбі****
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633957
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.01.2016
автор: Світлоокий