Хочеш знати, де згубились сни?
Туляться від холоду докупи.
Стеляться до самої весни,
Доки бабця вигляда зі ступи...
Щойно схов відкине, метеор
З неба долу, перебивши склянки.
Змінить всі мінори на мажор.
І почне, напевно, просто зранку.
Зашумить, аж понад лісом дим,
Розіллється заметіль дощами.
Може сон не віщий, та сліди
Все ж вона залишить між кущами.
Не нагнешся, проліски знайти,
А вони розквітли серед криги,
В серці встигли міцно прорости.
Сонники?..вони всього лиш, книги.
07.01.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634116
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.01.2016
автор: Ліна Ланська