починаю день
з думки
як багато
ми втратили
лягаю у ліжко
із думкою
як багато
продовжуємо втрачати
доки на відстані
одне від одного
доки відкриті наші
поранення
ножові
не перев'язані
кров вибігає із них
наче надія на краще
рваними ранами
не зшитими
не перев'язаними
забутими напризволяще
5 січня 2015 [19:16]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634133
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.01.2016
автор: Віктор Шупер