[i]Всім співицям своїх принад
присвячується
[/i]
Вона ішла з відкритими плечима
і декольте глибоким… як яруга!
Усі затихли, кліпали очима –
це виглядало мов якась наруга…
– Ой, каблучки, а ще панчохи чорні!
– Жіночий неповторний антураж!
Спиртне виною, мозок як у жорнах,
а може і від спеки той міраж…
Красуня містом йде, ніхто не відстає…
Зі снів вона потрапила у дійсність!
– Ця жіночка комусь таки дає…
своє кохання і подружню вірність!
Ішов за нею зібганим барбосом,
не помічав, дорога, тротуар…
Зітхав і все частіше шморгав носом
чарівний аромат „Мажі-нуар“.
Табун таких же, як і сам, зібрався,
їм снитиметься довго та облуда…
Ба, навіть коп навшпиньки підійнявся,
розгледіти щоб краще її груди!
– Феміна завітала у наш дім!
Пронизує юрбу богині погляд.
Фотограф клацає… і добра сотня з ним,
але для неї – це лише непотріб.
Услід ішов, як за Лаурою Петрарка,
немов Орфей за Еврідікою… О, ля!
Вона голівку повернула шпарко
і лагідно промовила, – Теля…
Ти назирці чому за мною ходиш?
Розслабся, витри слину, Бармалею.
Без лупи бачу, що мене вже хочеш…
За сотню баксів буду я твоєю!
Допоможи, о Господи, прошу!
Терпіння дай і сотню благодаті…
Купить дружині сукню поспішу –
на хльорок я валюту ще не тратив!
05.01.2016
[i]* Ремейк на твір Тимура Шаова „Романс о женщине“.
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634200
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.01.2016
автор: Олександр Мачула