Із незабудок запахів


           білий  вірш

О  яка  ж  принадна
Ти  вулиця  дитинства
Вміли  розмовляти  ми
З  птахами  в  ті  часи
Шпаги  мушкетерські
Ховали  під  дахами
Мали  самокати
На  підшипниках  гучних
Сімейний  гуртожиток
Де  мешкали  з  батьками
Й  досі  на  тім  місті
Святім  у  пам'яті
Дивлюсь  на  карті  в  Яндексі
На  фото  де  дерева
Акації  за  шістдесят
чатують  до  сих  пір
Де  ви,  мої  ровесники?
Розбіглися  по  світу
То  ж  долями  своїми  вже
Йдемо  через    пеньки

О  ці  земні  дороги
Ці  зустрічі  й  розлуки
На  перехрестях  випадків
Хто  так  розпорядивсь?
Та  і  чи  там  зустрінемось
У  Космосі  безкрайньому
Мандрівники  у  Всесвіті
Наш  шлях  БЛАГОСЛОВЕН...
Легенький  шелест  мріється
З  тих  перших  започаткувань
Із  незабудок  запахів
Де  бархат  споришу...

30.12.2015р.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634252
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.01.2016
автор: Променистий менестрель