Одного разу мені стане досить
уваги поглядів твоїх,
стане комусь від цього сумно?
Стане гірким тоді ще сміх.
Якщо наткнутися на стіну,
збудовану з нахабності цеглин,
чи тоді варто зупинятись?
З чого стіна і біля неї сам один?
Будував відгородитися від світу,
але крізь неї видно світ,
випадки класики будуть у ньому
досить багато літ.
Можна тримати, не будуючи,
стіну із цегли: заслонити світ,
а якщо світ мій не підходить,
то зникну з ним за одну мить.
Мій світ привабливий і різний,
знову на нього глянеш і не раз,
а хто буде у ньому гість бажаний?
Вирішує кожен із нас!
Анімація із інтернету.
7.01.2016.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634392
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.01.2016
автор: Светлана Борщ