Мені не вистачило ролі
і я збиваюся із ритму.
На сірому від крові полі
вже не горітиму.
Розсипав наче бісер срібло,
та й досі палить чисті руки.
…я не за гроші…я не бидло…
його на муки…
Як тяжко грати до фіналу,
коли не вистачає ролі,
скоріш в шнурівку чи опалу –
я ще в неволі.
В неволі ролі. Та одначе
завіса скоро цьому болю…
Він бачить, Він усе пробачить…
Лиш мало ролі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=63473
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.03.2008
автор: Артур Томський