Вокзал, поїзд, запах мастила.
Дорога і рейки, вузькі як могила.
Тихо колишеться тушка вагону.
Люди тихенько тікають з перону.
Потяг примарний летить над містами.
Стелить дорогу пустими тілами.
Душі в вагонах тихо сміються.
Темними духами вони зовуться.
Гуркіт, хитання, сміхи і стогін.
Бігають чорти йому навздогін.
Роги,копита, дика усмішка.
Ще на пероні лежить чорна кішка.
Між пасажирів багато знайомих.
Душ почорнілих ніким невідомих.
Їх машиніст так дико сміється.
Потяг спокійно у пекло женеться...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634775
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 10.01.2016
автор: #tenderness