Згадати все!... Достоту все забуте.
(Чи не забуте?... Треба тАк було!)
І те, що тліло, до душі прикуте,
снігами лиш на зиму замело...
І що зрослось з тобою - серцю лЮбе...
Мине хоч вік,- але нема кінця!
Поглянь!... Там, за високою горою,
встає над світом праведна весна.
10.01.2016р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634875
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.01.2016
автор: Іванюк Ірина