Коли прокинусь рано-вранці,
Відкрию я до неба очі,
А на вікні мороз картини
Виводив лиш для нас півночі.
Розкриє сніжні він тенета,
Щоб дві душі, як у полоні.
Прочинить хуртовин ролети,
А в нас - сніжинка на долоні.
Бо почуття такі тендітні,
Як балерина в білім платті.
А сніг - як пелюстки у квітні,
В душі тепліє, як в багатті.
Здається це все неймовірним,
Давно забули, що так можна.
Коли так просто бути вірним,
Бо ти один, і я - не кожна.
10.01.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634970
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.01.2016
автор: Vlada Ley