Хіба в тому, що я сильна є щось погане?
Я обожнюю весняні зливи і лікую рани,
Що завдані були тими, кого любила,
Які певний час мені дарували крила.
І я як побитий собака себе відчуваю,
Я начебто є, та насправді мене немає,
Я наче живу, але ні, насправді існую,
Я читаю книжки, разом з ними мандрую,
Я співаю пісень, у своїй на ключ закритій кімнаті,
І ночами я вже давно не можу спати.
Я шукаю людей серед тисячі інших,
У яких погляд не такий як у більшості.
І мені добре, я не можу сказати, що погано,
Я щовечора міцно обіймаю маму,
Я говорю про свою любов завжди щиро,
Я живу і існую водночас, як це не дивно...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634972
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 11.01.2016
автор: Цілковито незалежна