Дурні рядки з чужих пустих листів.
Дурні думки, які давно без слів.
Пусті дороги, кораблик у воді,
Дроти, рядки, дурні й пусті.
Ніщо не варте жалю й сліз.
Усе забуть ніхто не зміг.
Тому і опускають люди очі,
Ховають в них душевний злочин.
Не боляче і майже все одно,
У натовпі чомусь так сумно.
О люба музо, хто, коли не ти
Почує крики в пустоті.
І спогади вже пилом заміло.
Не варте пам'яті усе.
А б'ється серце сильно-сильно,
Дурне, дурне, дурне.
Уже не страшно і не сумно
То все не гідне часу мрій.
У "непрочитаних" давно вже пусто.
У “непрочитаних” лиш голос твій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635024
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.01.2016
автор: Мандрік Марія